До 70-річчя перемоги

Полем жовтим,

Полем рідним йшли солдати

І ніхто з них не хотів помирати

Їм би зараз та й не йти воювати…

Їм би зараз це волоссячко пожати…

А за обрієм тремтить далина

Топче поле колоскове війна.

Хижо дивиться у очі вона,

Чашу крові хоче спити до дна…

Ой по полю золотому синій льон

Сниться кожному солдату один сон:

Наче стежкою прямує він до хати,

І стрічає на порозі рідна мати.

Наче житечко він жне на горі,

Йде до дому о вечірній порі

І вечері в колі сім’ї,

І так солодко співають солов’ї.

І… Прокинувся від гуркоту гармат…

Вбив солдата на війні лютий кат…

Ой, на полі, полі чорному – мак зійшов…

То не маки червоніють,

То пролита солдатська кров.